Профспілки Черкащини у Програмі "Пліч о пліч"
«Люди обіймали зі сльозами на очах»: як бригада “Черкасиводоканалу” допомагала відновлювати будинки на Херсонщині.
Черкащина долучилася до національної ініціативи «Пліч-о-пліч», у якій взяли участь 15 областей України.
У координації з Офісом Президента, Мінвідновлення тилові регіони підставили плече регіонам, що постраждали від війни. Для пілотного проєкту обрано Херсонщину. Про це повідомив начальник Черкаської ОВА Ігор Табурець на брифінгу в медіацентрі.
В рамках цього проєкту Черкащина відновлює три села Високопільської громади — Іванівку, Новопетрівку та Миколаївку.
Російські окупанти жорстоко понищили ці населені пункти. Тут не залишилося практично жодного вцілілого будинку. Або пряме попадання, або осколкові. Масштаби руйнацій значні. При тому, там живуть люди. Пенсіонери, родини з дітками. Багато хто повернувся після деокупації. Живуть, де є можливість: у когось, приміром, літня кухня вціліла, хтось прилаштував вцілілу частину будинку. Там кожна історія – про пережиті жахіття.
За словами начальника Черкаської ОВА, у трьох селах повністю зруйновано 37 будинків, ще 337 зазнали пошкоджень. Також буде відновлено й одну школу
Українці своїх у біді не лишають. Проєкт «Пліч-о-пліч» саме про це. Про нашу єдність, згуртованість і взаємопідтримку. Ми – єдина родина і готові підставити плече, коли це необхідно. Вистоїмо! І все відбудуємо!
1 серпня п.р. ремонтні бригади від всіх комунальних підприємств м. Черкаси, яким було поставлено завдання з відновлення від 3 до 8 будинків кожному), виїхали на Херсонщину.
На кошти первинних профспілкових організацій та членів Профспілки були придбані будівельні матеріали для відновлення пошкоджених будинків (шифер,плівку, цвяхи, тощо).
Скрізь вибиті вікна, розкидана цегла, оголені дахи без шиферу, сліди від вибухів і куль - таку картину побачила бригада «Черкасиводоканалу», коли завітала в село Новопетрівка, що на Херсонщині. Туди працівники приїхали, аби допомогти відновити 4 будинки в рамках всеукраїнського проєкту «Пліч-о-пліч». Приїхали з будматеріалами і технікою. Впоралися – за 10 днів.
Життя розділилося на «до» та «після»
На фото – будиночок Бориса Костянтиновича. Там він жив із дружиною. Подружжя вже пенсіонери, раніше працювали в місцевому колгоспі в рідному селі Новопетрівка.
23 березня 2022 року село опинилося під повною окупацією. Виїхати подружжю не було куди, тож всі 7 місяців вони просиділи у підвалах, ховаючись від обстрілів…
Одного дня, поруч із їхньою хатиною вибухнув Камаз із повним боєкомплектом, потім ще один – із соляркою… Розбитий дах, посічені шибки, розбиті двері, стіни розсипалися. Все це люди довгий час намагалися латати плівкою, брезентом, закривали ганчірками дірки в стінах та стелі.
А ось ці фото – це вже свіжі світлини цієї ж хати після ремонту. Відновили будинок власноруч для подружжя працівники «Черкасиводоканалу», які у складі бригади з 4 осіб вирушили у Новопетрівку в рамках всеукраїнського проєкту «Пліч-о-пліч».
Так будинок отримав новий дах, вікна, двері. Відновили і стіни, де були руйнування та тріщини.
Працювали з 4 ранку і до заходу сонця.
Ремонтувати 4 будинки у селі Новопетрівка вирушили працівники КП «Черкасиводоканалу»: Сергій Помогайбо (столяр), Григорій Батюк (слюсар), Ігор Нагайко (слюсар), Володимир Шадловський (водій) та Геннадій Тамаз (начальник РБД). Газель та «маніпулятор» завантажили інструментами, будівельними матеріалами та питною водою.
Геннадій Тамаз згадує:
«Просиналися вже о 4 ранку, швидка кава – і вже о 4:30 були на даху, міняли шифер. Перші три дні було трохи страшно, гупало добряче, трохи не звикли до таких голосних звуків.
Плюс ще температура повітря була шалена, термометр просто зашкалював. В обід – міняли вікна, двері, клали цеглу. І так щодня до 9 вечора протягом 10 днів.
Хотілося якнайшвидше закінчити і порадувати людей. Їм тут не легко. Зв’язку немає, інтернету теж, світло з перебоями.
Водогін вщент розбитий, за селом є ставок, поруч криниця, воду доставляють бочками на тракторі. Колодязі в селі є, але коли вибухнув Камаз із соляркою, вода в них стала непридатною для пиття. Ми один раз помили руки нею, а потім ще три дні "пахли".
Продуктів теж дістати важко, є один в селі мінімагазинчик, там тільки основне, а так - потрібно їхати або в Високоліппя або в Кривий ріг за 30 км.
Лікарі приїжджають раз на тиждень. Скрізь залишки снарядів, заміновані поля, городи… Раніше було 300 дворів, на відновлення потрапило 160».
Дякували зі сльозами на очах.
А це на цьому фото вже інша хата – пенсіонерки Тетяни Вікторівни. Чоловік в неї помер, син в Польщі, тож відновлювати розбите житло було просто нікому.
Тетяна Ольховська зізнається: «Я й не вірила, що хтось може ось так просто приїхати і зробити нам ремонт. Моє житло постраждало від обстрілів з гелікоптера Думала, що так і житиму тут. А хлопці приїхали – вікна нові поставили, двері, цеглу переклали, де були обвалені стіни. Я дуже вдячна, обіймала їх, зі сльозами на очах. Зробили дуже швидко, якісно Я не можу передати які в мене були емоції, коли я поглянула на мою хату, вона – знову жива».
За інформацією профкому КП "Черкасиводоканал"